Видільна функція кишечника полягає в його здатності виділяти ряд речовин з крові в просвіт кишки. Це одна з форм участі кишечника в проміжному обміні. Найчастіше мова йде про виділення в просвіт кишки білка. Якщо втрати білка при цьому перевищать норму, розвивається синдром ексудативної ентеропатії.
Основним способом діагностики цього синдрому є методики, які дозволяють констатувати втрату білка з калом. Ряд речовин - альбумін, полівінілпіролідон помічаються радіоактивними ізотопами - 131I, 51Cr - і вводяться внутрішньовенно. Потім протягом 3 діб визначається радіоактивність калу.
При порушенні видільної функції кишки радіофармпрепарат в більшій кількості потрапляє в просвіт кишки, і радіоактивність калу зростає. Існує методика оцінки видільної функції, що не вимагає введення ізотопів. Вимірюється інтестінальний кліренс a - антитрипсину, шляхом визначення його в крові і калі. Підвищення кліренсу спостерігається при значних втратах білка з калом.