Причини, симптоми, лікування демодекозу
Демодекоз (демодикоз) - це широко поширене в усіх кліматичних зонах земної кулі хронічне паразитарне захворювання шкіри людини (і тварин), викликане кліщем demodex folliculorum ( «довгий» кліщ 0,3-0,5 мм) і (або) demodex brevis ( « короткий кліщ »0,13, 18 мм).
Причини виникнення демодекозу
- Виникнення умов, що сприяють розмноженню кліща,
- Збільшення активності кліща
- Ослаблення захисних сил організму хазяїна (носія кліща)
Клінічні прояви виражаються у вигляді різних запалень шкіри (переважно особи).
Один і той же кліщ може бути патогенним для одного організму і нешкідливим для іншого.
Діагностика демодекозу
Носіями кліща демодекс є більше половини людей земної кулі (за деякими оцінками 90%). Тому при діагностиці важливий не тільки факт виявлення підшкірного кліща демодекс, а й його концентрація. Наявність 2-3 примірників кліща в сальної залозі зазвичай ніяк не відбивається на стані шкіри. У великій кількості (10-20 і більше) їх виявляють у гіпертрофованих залозах.
Лабораторна діагностика здійснюється шляхом мікроскопічного дослідження патологічного матеріалу, взятого з вогнищ клінічного прояву захворювання шкіри
Залежно від клінічної форми демодекозу, матеріалом для дослідження служать лусочки, скоринки, гній пустул, вміст вивідних проток сальних залоз.
Від правильності забору матеріалу в значній мірі залежить результат дослідження і подальший результат лікування демодекозу. Важко розраховувати на успішне лікування шкірного захворювання, якщо аналіз проведено неправильно.
Клінічні форми демодекозу
Залежно від переважання тих чи інших симптомів визначають кілька клінічних форм демодекозу .:
- Еритематозна (почервоніння)
- Пустульозний (гнійники)
- Папулезная (прищі)
- Комбінована форма
Еритематозну форму іноді називають розацеаподобной через зовнішніх проявів, і нерідко плутають зі справжньою розацеа - самостійним захворюванням, своєрідною формою судинного неврозу, що виникає під впливом бактеріальної і грибкової мікрофлори. Кліщі не є причиною виникнення розацеа, але здатні значно посилювати її перебіг.
Пустульозний форма спостерігається рідко. За клінічними ознаками вона може нагадувати прості вугри, фолікуліт та інші форми, але з переважанням пустулезной висипу.
Папулезная форма. Найбільш часто зустрічається форма. Розмір папул коливається від 0,5 до 2 мм і більше в діаметрі, колір - від рожевого до інтенсивно червоного.
Комбінована форма демодекозу характеризується тим, що на шкірі хворого спостерігаються всі властиві цьому захворюванню різновиди висипань.
Слід завжди звертати увагу на форму демодекозу, тому що ефективний засіб для лікування однієї форми може виявитися менш ефективним для іншого.
Ускладнення демодекозу - акне
Демодекоз нерідко поєднується з іншими шкірними захворюваннями, зокрема, з простими вуграми (до 30%) і, особливо, з розацеа (до 95%). У хворих з різними еритематозно-сквамозні дерматозами (екземою, нейродермітом та ін.) Кліщі, як правило, не виявляються або є в незначній кількості. У людей з хронічними очними хворобами демодекоз зустрічається в 60-70% випадків. Найбільша кількість кліщів спостерігається при коньюктівіта, епісклерітах, кератитах, прідоціклітах, періорбікулярних дерматитах.
Раніше зазначалося, як важливо до лікування провести діагностику в дерматологічному відділенні. Причому дуже важливі не тільки лабораторні дослідження, а й огляд у досвідченого дерматолога, тому що позитивний висновок про наявність демодекозу в сукупності з іншими шкірними захворюваннями (себорея, псоріаз, екзема та ін.) можуть привести до абсолютно хибним уявленням і про захворювання шкіри та про її лікуванні.
Зв'язок демодекозу з загальними захворюваннями організму
На перебіг демодекозу впливають:
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки,
- гастрит
- ентерит
- холецистит
- діабет
- ревматизм
- тонзиліт
- порушення діяльності залоз внутрішньої секреції
- наявність вогнищ хронічної інфекції
За сучасними уявленнями перетворення підшкірного кліща демодекс в паразита виникає при ослабленні організму під впливом, на жаль невідомого поки що науці, комплексу захворювань. Серед найбільш ймовірних хвороб, що стимулюють виникнення демодекозу називаються:
- шлунково-кишкові
- нейроендокринні
- психічні
- імунні
- порушення ліпідного обміну
Так що позбавляючись від загальних захворювань, одночасно знижується ймовірність повторного виникнення демодекозу. Але, позбавляючись від декількох хвороб, слід знати міру в прийомі кількості ліків і враховувати їх можливий взаємовплив. Адже за даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я до 9% госпіталізованих становлять хворі з лікарськими ускладненнями, а в дерматологічних стаціонарах ця цифра доходить до 12%, що набагато перевищує загальну кількість хворих демодекозом.
Роль імунної системи
У нормальних умовах кліщі демодекс не проникають за межі базальної мембрани епідермісу, в зв'язку з чим не спостерігається реакція з боку імунної системи шкіри. На тлі тривалого застосування кортикостероїдних препаратів, постійного впливу продуктів тканинного розпаду і життєдіяльності кліща, зміни хімічних параметрів шкірного сала підвищується активність імунної системи і виникає запальна реакція.
У хворих демодекозом спостерігається зміна імунного статусу, зокрема, зменшується кількість Т-лімфоцитів. При цьому, зменшення Т-лімфоцитів спостерігається, іноді, як компенсаторна реакція організму після лікування шкірних захворювань. І для виключення поспішного лікування в таких випадках "Експертна рада Союзу алергологів та клінічних імунологів" рекомендує: «Провести динамічне моніторування імунної системи пацієнта і тільки після цього приймати рішення про призначення іммуннотропних препаратів».